ЗАВАНТАЖИТИ   /ЗАПОБІГАННЯ КОРОНОВІРУСУ

 

 

Профілактичні щеплення

        Дискусії навколо необхідності профілактичних щеплень, часу їх проведення, можливих побічних ефектів вакцин точаться не один рік. Існують дві точки зору щодо доцільності вакцинації дітей та молоді: медики відстоюють обов'язкові профілактичні щеплення, а батьки не хочуть ризикувати здоров'ям дітей, оскільки побічні ефекти вакцинації можуть бути серйозними. 
Профілактичні щеплення у дитини на момент вступу до дитячого садка можуть бути не зроблені з різних причин. Найчастіше — це відмова батьків від таких заходів профілактики, але причиною може бути і відсутність вакцини у необхідний момент, і медичні протипоказання. Чи можна прийняти дитину без профілактичних щеплень до дошкільного закладу?
        Щоб упорядкувати таке спірне питання, як профілактичні щеплення при прийнятті дитини до дошкільного навчального закладу, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України 25 травня 2011 р. видало лист «Про дотримання порядку прийому дитини до дошкільного навчального закладу» № 1/9-389, в якому було надано відповідні роз'яснення. Згідно зі статтею 53 Конституції України кожен має право на освіту. Держава забезпечує доступність дошкільної  освіти в державних і комунальних навчальних закладах. Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 4 березня 2004 р. № 5-рп/2004 доступність освіти як конституційна гарантія реалізації права на освіту означає, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту і держава має створити можливості для реалізації цього права. 
Відповідно до пункту 6 Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2003 р. № 305, прийняття дитини до дошкільного навчального закладу здійснюється керівником на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють, медичної картки про стан здоров'я дитини, довідки дільничного лікаря про епідеміологічне оточення, свідоцтва про народження. 
        Довідка за формою № 026/о (наказ МОЗ «Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)» від 27 грудня 1999 р. № 302) видається на підставі даних медичного огляду дитини, якщо відсутні медичні протипоказання для її перебування у цьому закладі, а також якщо їй проведено профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень і вона не перебувала в контакті з хворими на інфекційні хвороби або бактеріоносіями. 
        Наразі, згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 р. № 2402-ІП батьки несуть відповідальність за стан здоров'я дитини, її фізичний розвиток. 
        Відповідно до статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 р. № 1645-Ш медичні працівники, які проводять профілактичні щеплення, зобов'язані надавати об'єктивну інформацію особам, яким проводять щеплення, або їхнім законним представникам про ефективність профілактичних щеплень і можливі ускладнення після вакцинації . Особам, що не досягли п'ятнадцятирічного віку, профілактичні щеплення проводяться за згодою їхніх об'єктивно інформованих батьків, які мають право відмовитися від щеплень за відсутності повної об'єктивної інформації про вплив щеплень на стан здоров'я і подальші наслідки. 
        Питання щодо відвідування дошкільного навчального закладу дітьми, батьки яких відмовляються від щеплень, вирішує лікарсько-консультативна комісія, як це передбачено пунктом 6 розділу І Примірного положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу (наказ МОЗ від 29 листопада 2002 р. № 434). 
        З огляду на наведені вище нормативи приймати рішення про можливість відвідування дитиною дошкільного закладу мають саме медичні установи. І за наявності відповідних медичних довідок встановленого зразка з висновком лікаря, в яких зазначено, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад, керівник дошкільного закладу зобов'язаний прийняти дитину до дитячого садка. У свою чергу батькам, які використовують право відмовитися від щеплень, слід пам'ятати, що відмова від вакцинації є також певним ризиком для здоров'я дитини, адже профілактичні щеплення сприяють формуванню імунітету.

 

 

Про педикульоз у дітей і дорослих

Педикульоз у дітей і дорослих – вельми неприємна хвороба; вона досить часто дає про себе знати, її спалахи частішають в осінній період, коли діти повертаються з місць масового відпочинку. Її вважають захворюванням, яке виникає внаслідок недотримання санітарних норм, однак ніхто не застрахований від появи педикульозу. Про його профілактику і лікування ви можете дізнатися на цій сторінці.
 
Що таке педикульоз?

Педикульоз в народі називають вошивістю. Назва утворюється від латинського слова «pediculus», переводить як «воша». Це паразитарне захворювання шкіри, волосяного покриву людини.
Розрізняють головну, лобкову і платтяну вошу, які поселяються відповідно на волоссі голови або лобка, а також в одязі. Всі вони живляться кров’ю людини, на якій паразитують. Яйця вошей (їх називають гнидами) прикріпляються до волосся людини або відкладаються в складки одягу.
Особливу небезпеку представляє здатність вошей переносити збудників серйозних захворювань, що становлять загрозу життю людини, таких як висипний або поворотний тиф.
 
Як передається педикульоз у дітей

Педикульоз – заразне захворювання, що передається побутовим шляхом. У дітей зазвичай зустрічаються головні і платтяні воші. Передаються вони при прямому контакті з носієм захворювання. Педикульоз у дітей може переходити від одного до іншого при використанні загальних гребінців, шпильок для волосся, одягу та постільних речей.
Нерідко зараження відбувається під час гри, коли діти близько стикаються головами. До речі, педикульоз – це захворювання, до якого не схильні тварини, тому людина не може «підчепити» його, граючи з кішкою або собакою.
 
Симптоми педикульозу в дітей

Діагностувати головний педикульоз у дітей досить просто, це батьки легко можуть зробити самостійно. Основним симптомом є поява волосяних вошей на голові дитини, а також гнид, які закріпилися на волоссі. Побачити вошей дуже легко, якщо розчесати волосся малюка над полотнищем світлої тканини або аркушем білого паперу.
Складніше діагностувати платтяних вошей. Про їх присутність говорять дрібні голубувато-сіруваті плями на шкірі малюка, розчіхані місця там де укуси. На місці запущених розчісів можуть утворитися гнійничкові захворювання шкіри.
 
Лікування педикульозу в дітей

Вилікувати педикульоз у дітей досить складно, потрібно позбавити дитину від дорослих вошей і від їх яєць. Це клопіткий процес, який вимагає терпіння, і ефективний тільки в тих випадках, коли доведений до кінця. В іншому випадку хвороба поновлюється.
В залежності від виду педикульозу у дитини різняться методи його лікування.
Волосяні воші видаляють шляхом щоденного розчісування волосся густим гребінцем. Гниди знімаються вручну. Волосся обробляють спеціальними антипедикульозними засобами, які продаються в аптеках. Також потрібне кип’ятіння постільних речей, одягу.
Процедура вичісування померлих вошей і видалення гнид повинна повторюватися щодня до тих пір, поки батьки не переконаються в тому, що голова дитини повністю очищена від паразитів. Щоб спростити процедуру, рекомендується підрізати довге волосся у дівчаток хоча б до плечей.
До речі, в старовину дитячий головний педикульоз легко усували, повністю збриваючи волосся на голові дитини.
Для перемоги над платтяною вошшю потрібно профілактично прокип’ятити або обшпарити паром одяг і постільні приналежності дитини, потім просушити їх на сонці або морозі в добре провітрюваному місці.
Також рекомендується обробити їх інсектицидним засобом (продається в аптеках), після чого доведеться їх випрати і провітрити на протязі протягом декількох днів.
 
Профілактика педикульозу в дітей

Кращою профілактикою педикульозу в дітей є дотримання санітарно-гігієнічних норм. Особливо важливо дотримуватися цього правила в місцях масового перебування дітей: у дитячих садках, школах, інтернатах, таборах.
Також дуже корисно привчити дитину користуватися тільки своїм гребінцем, не надягати чужий одяг (особливо головні убори). Старшій дитині потрібно розповісти про педикульоз і про методи його профілактики.